Як культура DIY сприяє зростанню попиту на кваліфікованих майстрів
У сучасному світі, де самостійність та креативність цінуються як ніколи, культура DIY (do it yourself — зроби сам) стала справжнім феноменом. В Україні все більше людей беруться за ремонт оселі, створення меблів, облаштування саду чи дрібні побутові проєкти самостійно.
Це не лише спосіб заощадити, а й спосіб проявити індивідуальність. Проте далеко не всі етапи таких проєктів можна реалізувати без залучення фахівців, тому культура DIY не зменшує потребу в майстрах, а, навпаки, формує новий сегмент ринку праці.
Майстри на замовлення: як змінюється попит
Коли українці самостійно беруться за поклейку шпалер чи складання шафи, вони все ж таки часто звертаються до спеціалістів у більш складних питаннях — таких як електромонтаж, сантехніка чи укладання плитки. Це призвело до формування нової моделі співпраці між клієнтом і майстром: короткострокова, гнучка, персоналізована.
Зростання популярності таких послуг стимулює попит на столярів, електриків, плиточників, малярів та інших представників технічних спеціальностей. Саме тому рекрутингові агентства, які раніше переважно працювали з великими компаніями, дедалі частіше переключають увагу на співпрацю зі стартапами та онлайн-платформами, що спеціалізуються на побутових послугах.
Роль рекрутингових агентств у розвитку ринку DIY-послуг
На перший погляд, DIY передбачає відмову від сторонньої допомоги. Проте на практиці — це просто нова форма співпраці. Клієнти хочуть отримати швидкий доступ до перевірених майстрів, і саме тут з’являються онлайн-сервіси, які діють як посередники. Такі сервіси потребують не лише фахівців із ручної праці, а й технічних спеціалістів — developer skills, менеджерів, спеціалістів з UX/UI.
Сучасні платформи для пошуку майстрів базуються на складних технологічних рішеннях, які забезпечують інтеграцію календарів, чатів, систем оплати й оцінки якості роботи. Їх розробкою займаються програмісти, які володіють актуальними технологіями.
Deno vs Node.js: розробка рішень для нового ринку
Більшість DIY-платформ створюються на JavaScript- або TypeScript-базованих фреймворках. Часто постає питання вибору між Deno vs Node.js. Node.js залишається більш поширеним серед розробників завдяки великій екосистемі та стабільності, але Deno — це сучасніший підхід, який пропонує підвищену безпеку, модульність і підтримку TypeScript "з коробки".
Розробники, які створюють сервіси для DIY-платформ, мають володіти такими навичками, як робота з REST API, асинхронне програмування, знання JavaScript/TypeScript та розуміння принципів безпеки вебзастосунків. Саме таких фахівців активно шукають компанії через технічні рекрутингові агентства.
Висновки: нові можливості — нові професії
Культура DIY не лише змінила підхід до побутових проєктів, але й створила цілу екосистему нових можливостей: для майстрів, що виконують вузькоспеціалізовану роботу, для розробників, які створюють зручні цифрові платформи, і для рекрутингових компаній, які з'єднують ці дві категорії.
У майбутньому ми, ймовірно, побачимо ще більше гібридних моделей співпраці, де цифрові сервіси стануть основним каналом взаємодії між замовником і виконавцем. А це означає, що як технічні, так і ручні спеціальності матимуть стабільний попит — головне, вміти адаптуватися до нових форм праці.
06.05.2025